ПРОГРАМА ДОШКІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

ПСИХОЛОГІЧНЕ  ЕКО-середовище «ЛАДУШКИ»

Автор Воробей О.Л., дитячий та сімейний психолог,
психотерапевт, засновник центру дитячої та
сімейної психології.

   Спостерігаючи за ситуацію у дошкільному вихованні на сьогодні, я дійшла висновку, що доросле оточення, керуючись своєю особистою тривожністю та страхами, переносить на своїх дітей та вихованців неадекватні, невідповідні віку вимоги. Це стосується як і «залюблювання» дитини, котра в 5 років може бути неспроможна використовувати навички самообслуговування, так і «якомога швидкого дорослішання», коли дошкільня «відвідує 5 гуртків, 6 секцій і читає книжки по астрономії» .

    Знайомлячись з внутрішнім світом дітей та дорослих можна припустити, що дитині складно зрозуміти чого від життя хоче саме вона, а доводиться реалізовувати «чужі» бажання та мрії. Особистість зростає не відчуваючи задоволення та радощів від своїх досягнень та перемог, а дійшовши кризисних років – може впадати в депресивні та невротичні стани. Тоді людина звертається до фахівців з психології та психотерапії , які допомагають їй знову віднайти сенс життя. Але чи потрібно чекати такого моменту, чи є можливість «не записувати» в свідомість дитини свої особисті сценарії? Звичайно є. І я спробую коротко це описати на прикладі основних постулатів ЕКО- програми «Ладушки»:
Повна назва звучить так : Психологічне ЕКО- середовище «Ладушки».

Порівняємо термін фізичне еко-середовище і психологічне. Впевнена, що жоден з батьків та вихователів не залишить маленьку дитину біля вогнища чи на краю підвіконня, не дозволить брати до рота малесенькі кульки та немиті фрукти - це є фізичне ЕКО( яке не наносить шкоди) середовище. Психологічне середовище, яке не наносить шкоди - це певні вимоги та правила до дитина в поєднанні зі свободою вибору та дитячими правами. Не завжди дорослі розуміють елементарні екологічні норми поводження з дитиною, якщо порівняти з фізичним еко-середовищем, то і біля вогнища залишають , і на підвіконні забувають… Як же організувати для дитини психологічну територію, яке не завдасть шкоди та не буде наносити психологічного травмування. Це досягається і за допомогою просвітницької роботи з батьками, і з введенням певних правил в життя дитини, і ,з адекватною віку та поведінці дитини, системою покарань та заохочень, і з певною організацією занять та навчального процесу на протязі дня та інше.

    Всі вище зазначені моменти враховуються в програмі «Ладушки». Дитина отримує емоційний комфорт та підтримку дорослого. Емоційний світ дитини стає врівноваженим, особистість сильною та активною. Не випадково корінь слова «Ладушки» це «ЛАД» - гарне слав` янске слово . Слово «лад» і нині означає «гармонію», «взаєморозуміння», «красу». Коли біля людини лад-це означає : мир, порядок. Лад буває як з внутрішнім (зі своїм особистим внутрішнім світом), так і з зовнішнім -з оточенням.
І коли досягнуто ладу і ззовні , і в середині-можна реалізовувати основну навчальну мету. Основною метою програми «Ладушки» , як « видимою частиною айсбергу» стане – бажання дитини вчитися , адекватно себе поводити під час навчального процесу, розуміти суть навчання та гармонійно спілкуватися з однолітками та дорослими.

    Значима частина моєї програми буде направлена і на коригування дитячо-батьківських відносин. Батьки намагаються завжди дати своїй дитині найкраще, але іноді не мають елементарних знань по дитячій психології, тому роблять помилки, що ведуть до складнощів у відносинах між ними та дітьми. На сьогодні психологічна просвіта населення( батьків зокрема) знаходиться на незадовільному рівні і звинувачувати їх в цьому неправильно і нетактовно. Батьків потрібно підтримувати та навчати . І тільки тоді, коли дитину не турбують внутрішні конфлікті та невротичні стани, вона має можливість повноцінно засвоювати будь-які навчальні матеріали дошкільної чи шкільної освіти, з задоволенням та плодотворно контактувати з оточенням та однолітками, розвивати свої інтелектуальні, психічні функції та таланти.

    Отже , в вигляді висновку можна привести такий метафоричний образ психологічного ЕКО-середовища «Ладушки» : це руки дорослого уважні та турботливі, які створюють навколо дитини захищену територію , на якій вона має можливість для самопред `явлення та розвитку.

Психологічне ЕКО-середовище «Ладушки».
Мета: закладення базових фундаментальних вмінь та навичок, спрямованих на якісний контакт з оточенням; розвиток «я»- концепції з наголосом на самоусвідомленні та саморегулюванні; знайомство зі своїми особистісними потребами та знайдення шляхів для їх адекватного задоволення.

Завдання :

1. Провести діагностичну роботу щодо виявлення причин відхилення дитини від норм розвитку, чи неадекватної, відповідно віку поведінки дитини;
2. Створити побутові умови , що будуть відповідати потребам дитини певного віку;
3. Створити умови, необхідні для навчання дитини певного віку;
4. Забезпечити можливість психокорекції та психотерапії сім ї в цілому;
5. Спрямовувати дитину на усвідомлення своєї емоційної сфери ;
6. Навчити та забезпечити дитину адекватним способам відреагування своїх емоцій;
7. Допомогти в усвідомленні потреб та організувати простір для їх задоволення;
8. Побудувати побут та навчання дитини з акцентуацією на механізмах формування внутрішнього локус контролю.
9. Розвивати та підтримувати пізнавальні навички.

Виконання завдань програми забезпечується п’ятьма наступними положеннями:

I)Перебування дитини з відповідній віковій групі на протязі певного часу , індивідуально рекомендованого для кожної конкретної дитини, в певних умовах;

II) Діагностична робота психолога на предмет виявлення порушень в системі комунікації дитина-батьки , діагностування незадоволених потреб дитини згідно теорій психологічного розвитку;

III) Забезпечення задоволення дитячих потреб психоемоційного та комунікативного характеру шляхом:
1)просвітницької роботи з батьками;
2) загальним характером перебігу групових занять з однолітками;
3)індивідуально-направленою роботою вихователя з дитиною на предмет корекційного та психотерапевтичного впливу на її особистість;
4) індивідуальною роботою психолога з дитиною та її сім єю з метою поліпшення внутрішньо сімейного взаєморозуміння;
5) запрошенням дитини до самостійного вирішення своїх «дитячих складнощів» та самообслуговування;
6) певного режиму дня,сну та харчування;
7) можливості контактування з різновіковими дітьми у змішаних групах;
8) певного режиму покарань та заохочень;
9) укладеного с батьками договору певного змісту(додаток №1 –договір на надання послуг).

IV) Забезпечення найбільш сприятливого навчального процесу здійснюється за рахунок:
1)певної послідовності уроків та навчальних методик(додаток №2-розклад занять );
2) відповідності занять індивідуальним пізнавальним властивостям дитини;
3) формування інтересу до навчання ;
4)обов`язкове чергування директивних та не директивних методів організації процесу навчання та дозвілля(додаток № 3-плани уроків кількістю );

V) Просвітницько-корекційна робота з сім `єю , з населенням взагалі та надання консультаційних послуг щодо побудови процесу виховання та навчання дитини:
1) індивідуальні консультації;
2) групові тренінги для батьків та спеціалістів, працюючих з дітьми;
3) письмові консультації з метою просвітницької роботи.

Я хотіла б порівняти ЕКО-середовище з антивірусом: спочатку потрібно почистити чи видалити непотрібну інформацію, а вже потім завадити її проникненню в особистість дитини.
Реалізація даної програми приверне увагу людей до важливості забезпечення свого психологічного комфорту для якісного та плодотворного життя, забезпечить підвищення особистісного психологічного (та як наслідок) фізичного здоров’я суспільства та нації в цілому, допоможе в зростанні здорового та цілеспрямованого покоління дітей , які матимуть можливість для повноцінної самореалізації .

Суть та особливості побудови ЕКО-середовища
I)Перебування дитини з відповідній віковій групі на протязі певного часу , індивідуально рекомендованого для кожної конкретної дитини, в певних умовах
Програма розрахована на 4 вікові групи:

Молодша вікова категорія-дітки від 1 року до 2-х років.
Середня категорія - від 2 до 3 років.
Старша - від 3 до 4 років.
Підготовка до школи – від 4 до 6-ти років.

Віковий діапазон не є сталою величиною і базується на індивідуальних особливостях дитини. При підборі дитини в групу враховується психологічний вік дитини . Різниця у психологічному віці дітей у навчальних групах не повинна перевищувати 12 місяців , а у ігрових та корекційних - можливий підбір різновікових дітей. Кожна група розвитку має свій план занять на протязі кожного року, сезону , дня та певні умови, що підбираються після сформування групи. Тривалість заняття(перебування дитини) у групі від 1 години до 12 годин. 12-ти годинне перебування повинне забезпечувати повноцінний режим дитини дошкільного віку. Підбір відповідного часового діапазону залежить від віку дитини, особливостей виховання та перебігу сепараційного процесу. Завдання середовища, в якому знаходиться дитина-розширення найближчого оточення для розвитку особистісних меж . Особливі умови для кожної вікової групи прописані в умовах проведення часу та занять з певною віковою категорією, умови не є сталими і змінюются відповідно розвитку дітей. Наприклад:

Молодша вікова категорія-дітки від 1 року до 2-х років;директива 95%, 5 % -самостійна діяльність(важливо: допомогти в розширенні самосприйняття за допомогою творчості на великих площинах...)
Середня категорія - від 2 до 3 років; директива 75%, самостійність 25% ( важливо: допомогти дитині в усвідомленні меж своєї особистості)
Старша - від 3 до 4 років; директива 50% та самостійність 50%(важливо : допомога в підтвердженні свої особистих кордонів та їх укпіплення)
Підготовка до школи – від 4 до 6-ти років; директива 25% , а самостійність -75%(важливо: повага до особистісних меж та довіра , наприклад: самостійні прогулянки, походи в магазин, догляд молодших дітей, допомога по хозяйтству, вибір їжи тощо)

Програма передбачає консультування з батьками для вибору умов для дитини.Будь -ласка уточнюйте особливості догляду за Вашої дитиною, щоб передбачити непорозуміння.

II) Діагностична робота психолога на предмет виявлення порушень в системі комунікації дитина-батьки , діагностування незадоволених потреб дитини згідно теорій психологічного розвитку;
Діагностика психоемоційного стану здійснюється практичним психологом за рахунок ним особисто підібраних методик та загального практичного досвіду. Діагностичний блок складається з 5-6 занять з дитиною індивідуально, в групі чи разом зі всією сім єю .В діагностичний блок входить спостереження, анкетування, проективні методики діагностики, методи арт-терапії та піскової терапії. Орієнтир у діагностуванні-теорії психічного розвитку , на які ми спираємося.(додаток № 4-теорії психічного розвитку).

III) Забезпечення задоволення дитячих потреб психоемоційного та комунікативного характеру шляхом:
1)просвітницької роботи з батьками.
Цей блок є важливим і незамінним для донесення батькам необхідної інформації, щодо розвитку та потреб дитини дошкільного віку. Забезпечується цей напрямок роботи обов `язковим індивідуальним та груповим консультуванням батьків, рекомендованою для прочитання літературою, сімейними тренінгами.

2) загальним характером перебігу групових занять з однолітками.
В цьому пункті звертаємо увагу на організацію занять з урахуванням основних емоційно-психологічних потреб дитини згідно використовуваних теорій психічного розвитку. Дитина приєднується до певного сталого середовища , в якому знаходить можливість(можливо з допомогою дорослого) для реалізації своїх потреб. Колектив вихователів та педагогів повинен забезпечити дитині простір і можливість для самопред явлення та відреагування всіх емоцій.

3)індивідуально-направленою роботою вихователя з дитиною на предмет корекційного та психотерапевтичного впливу на її особистість.
На ряду з загальними потребами дитини, з необхідністю в їх реалізації існують і індивідуальні, унікальні незадоволені оточенням дитячі очікування та потреби(згідно діагностичного висновку). Задача вихователя чітко відображати дитину, реакцією на її прояви в колективі та комунікативним впливом на саму дитину та її оточення.

4) індивідуальною роботою психолога з дитиною та її сім єю з метою поліпшення внутрішньосімейного взаєморозуміння.
Бувають випадки, коли батькам самостійно складно впоратися з рекомендаціями психолога чи ситуація вже набула складного характеру , що проявляється в психосоматичних захворюваннях ,деструктивною поведінкою чи невротичних станах. Батьки, втягнуті в процес взаємодії з дитиною, інколи не помічають очевидних речей або рівень їх обізнаності недостатній, щоб помітити наслідки свого впливу на дитину. В таких випадках, паралельно з груповими заняттями ,дитині обов`язково пройти індивідуальну психотерапію чи корекцію з психологом .

5) запрошенням дитини до самостійного вирішення своїх «дитячих складнощів» та самообслуговування.
Цей пункт необхідний для стимуляції розвитку у дитини внутрішнього локус контролю, яких характеризує зрілу особистість. У дітей його формування починається з залучення до самостійності у самообслуговуванні та повазі до дитячої точки зору. В майбутньому люди з розвиненим внутрішнім локусом контролю виділяються тим, що:
- уважні до навколишніх і до інформації, що надходить ззовні(завдяки цьому більш правильно будують свою поведінку).
- мало сприйнятливі до спроб тиску на їхню думку й поведінку.
- здатні прагнути поліпшувати себе й своє життєве оточення.
- здатні адекватно оцінювати свою поведінка, свої здатності й недоліки.
Про таких кажуть, що вони мають внутрішній стержень! Я вважаю це важливим елементом дошкільного розвитку.

6) певного режиму дня,сну та харчування.
Рекомендуються обов`язкові умови організації дня, основані на засадах валеології для дитини дошкільного віку
Дані умови потрібні для формування у дітей певних психологічних компонентів та інстинктів, а також чіткого розпорядку дня, що призводить до гармонізації особистості.
а)На 8-00 рекомендовано приходити дітям з особливостями в поведінці, щоб до моменту початку занять, вони мали можливість відреагувати свої емоції та настроїтися на навчання;
б)На 10-00 рекомендовано приходити дітям, у яких орієнтир безпосередньо на навчання.
в)Режим харчування має певні особливості:
- В ідеалі рекомендується снідати та вечеряти дома з батьками, що є важливим психологічним моментом початку та завершення дня;
- Розпорядок харчування в програмі «Ладушки» такий: сніданок з 8-00 до 9-00; другий сніданок –з 11-15 до 11-30; обід з 13-00 до 13-30; полудень - з 16-00 до 17-00, другий полудень з 17-45 до 18-00.
- Харчування дитини має такий склад :
о 8-00 сніданок (каша, легенький супчик, бутерброд з маслом та сиром, чай з лимоном), 11-15 другий сніданок (компот, кисіль,чай, фрукти, печиво), 13-15 обід (перша чи друга страва, хліб, фрукти), 16-00 полудень (молочні страви, кисломолочні продукти), другий полудень 18-00 ( компот, кисіль, чай, фрукти, печиво). Харчування в своїй організації теж несе важливі психологічні установки: дитину в жодному разі не заставляють їсти насильно, не годують, привчають під час обіду до правил етику та поведінки за столом, привчають поважати працю поварів та вихователів. Такі чинники допомагають в утворенні так званих вітальних інстинктів, що так необхідні людині для знаходження свого «місця під сонцем»!

г) денний сон має ритуальний характер, що включає в себе прослуховування казки під розслаблюючу музику, з елементами заколисування чи прогладжування, при необхідності перед сном діти слухають медитативно-психотерапевтичні казки загального направлення.
Можливим, а іноді необхідним під час адаптаційного періоду ,є розміщення перед сном під подушкою солодкого сюрпризу (печиво, цукерка), щоб допомогти дитині в засинанні поза домом та без мами, щоб зняти тривожність та страхи. Механізм пробудження теж має бути повільним, ніжним, можливо для когось веселим. Можна використовувати пісеньки, музику, легке світло, дотики.
д)уроки валеології для дошкільнят є обов язковим елементом навчального процесу (додаток № 5-основи валеології для дитини дошкільного віку).

7) можливості контактування з різновіковими з дітьми у змішаних групах
Забезпечення даного моменту допомагає в вирішенні багатьох факторів та має певні переваги.
В такому:
по-перше важлива і очевидна користь для старших дітей. Пояснюючи, вони вдосконалюють власні знання, оскільки їм необхідно аналізувати і переосмислювати те, що вони засвоїли, а також думати, як краще донести це до іншого. У дітлахів можливий інтелектуальний та емоційний обмін. Крім того, між дітьми не існує заздрості і суперництва;
по -друге : маленьких не принижує усвідомлення того, що старші знають більше. У одновікових групах є тільки один спосіб підняти рівень - з допомогою змагання. Однак це неминуче призводить до заздрості, ненависті чи приниження, розумні діти найчастіше стають зарозумілими і починають командувати іншими. У різновікової групи старші відчувають себе захисниками молодших, а останні тягнуться до них, тут панує братська атмосфера. Життя в такому колективі дозволяє дітям здобувати навички соціального спілкування. Вони встигають побути і в ролі старшого, і в ролі молодшого, приміряти на себе роль вчителя і захисника, навчитися надавати допомогу і просити її. Соціальні ролі в такій групі розподіляються набагато складніше: старші і молодші взаємодіють один з одним дуже по-різному, але зовсім не за принципом змагання і зрівняння можливостей, що теж цілком природно і відповідає відносинам у родині. Ну як можна п'ятирічній дитині змагатися з трирічним? Таке в голову не прийде, а от допомогти маляті в чомусь старший цілком в змозі. В результаті діти відчувають себе захищеними. Крім того, у них з'являється відчуття відповідальності.

8) певного режиму покарань та заохочень
Цей напрямок забезпечує відчуття дитиною особистісних кордонів та кордонів іншою дитини, також вчить дитину поважати бажання та кордони особистості іншої дитини чи вихователя. Коли говорять про тілесне покарання, його заборону та нібито його негативні наслідки, то мають на увазі неконтрольоване биття дітей, спричинення їм фізичного болю без вагомих на те причин. Моя теорія дещо інша-тілесні покарання повинні бути в житті дитини, якщо того вимагає ситуація і представлені вони можуть бути методами, що допомагають зупинити дитину в якомусь її неадекватному поводженні, з метою повернення дитини до усвідомлення «свого тіла», з метою самоконтролю та відчуття особистісних меж. Фізичні методи впливу-не є насиллям над дитиною( хлопок по попі, тримання за вухо, «крапивка») , вони повертають самоконтроль та самоусвідомлення в момент неадекватної неконтрольованої поведінки, з метою зупинення агресивної чи руйнівної поведінки. Деяким дітям вони допомагають взагалі «повернутися на землю» з висот істеричного припадку. Деяким дітям достатньо зауваження, а деяким – потрібні більш рішучі дії.
Відчувати своє тіло дитина починає з народження. В цьому йому допомагають батьки, особливо мама. При правильному поводженні з тілом дитини до 3-х років у неї повинна сформуватися «Я» - концепція та сприйняття себе у світі. Дитина повинна вміти контролювати своє тіло, відчувати його потреби та отримувати задоволення від управлінням ним. Контроль над своїм тілом стане дитині в нагоді під час привчання до горщика-дитина відчує свої фізіологічні потреби, і зможе сама організувати собі їх задоволення. Деякі діти, внаслідок різних причин, втратили контакт зі своїм тілом, або ж він у них дуже слабкий чи неадекватний. Адекватне покарання (наголошую) іноді просто необхідне дитині і допомагає їй нормалізувати свій психологічний розвиток.

9) укладеного с батьками договору певного змісту, що забезпечує гарантію виконання рекомендацій, прояснення ситуації виховання чи навчання, дотримання вимог покарання та заохочення и тд.

IV) Забезпечення найбільш сприятливого навчального процесу здійснюється за рахунок:
1)певної послідовності уроків та навчальних методик.
Основним моментом є розподілення навантаження :зранку дітям рекомендуються інтелектуальні вправи, ввечері-творчі та комунікативні. Уроки підбирає психолог в індивідуальному порядку, з урахуванням плавного процесу адаптації.
2) відповідності занять індивідуальним пізнавальним властивостям дитини.
Не завжди вік дитини може відповідати її розумовим, інтелектуальним та психоемоційним функціям. Рекомендовано спиратися тільки на пізнавальний компонент, або докласти зусиль на його творення.
Формуючись і розвиваючись, пізнавальний інтерес переходить ряд етапів, які належить враховувати у роботі з дітьми. Динаміка його розвитку така:
Перший етап. Пізнавальний інтерес має споглядальний характер. Переважає емоційний структурний компонент. Завдання вихователя: викликати інтерес, зацікавити дитину. Не виконувати вправи і завдання за дитину.
Другий етап. Пізнавальний інтерес має оцінний характер. Переважає пізнавальний компонент. Завдання вихователя: розширювати обсяг інформації. Тільки -но дитина зацікавилася заняттям, додати в заняття «родзинку», чи емоційно привернути її увагу.
Третій етап. Пізнавальний інтерес має дійовий характер. Переважає вольовий структурний компонент. Завдання вихователя: розвивати свідоме ставлення до пізнання. Творчо підходити до організації уроку .
Особливістю роботи - є створення навчально-ігрового середовища як провідного чинника розвитку дитини за її інтересами. Добір предметів, які оточують дітей, має сприяти розвитку їх діяльності відповідно до динаміки і збагачення зацікавлень.

3) формування інтересу до навчання.
Інтерес до навчання виникає і розвивається за таких умов:
- можливість самостійного пошуку і відкриття дитиною нових знань, вирішення проблемних завдань;
- різноманітність навчальної діяльності (одноманітний матеріал і методи його засвоєння швидко викликають у дітей нудьгу);
- усвідомлення потрібності і важливості навчального матеріалу;
- пов'язаність нового матеріалу із засвоєним раніше;
- посильність засвоєння, пізнавальна складність нового матеріалу (надто легкий і надто важкий матеріал не викликає пізнавального інтересу);
- яскравість і емоційність навчального матеріалу;
- позитивне оцінювання успіхів дітей, що стимулює їх активність.

4) обов`язкове чергування директивних та не директивних методів організації процесу навчання та дозвілля.
Це правило допомагає в утворенні гармонійних особистісних меж дитини. Якщо в житті дитини багато директиви, то вона зростає або зажатою, тривожною, або агресивною, злою. Якщо директив мало(вседозволеність),то дитина буде неконтрольованою,дражливою,капризною. Після діагностичного блоку педагогом підбираються заняття з урахуванням особистісних меж дитини(більш не контролюючим себе дітям рекомендують-директивні заняття, а тривожним та зажатим - не директивні).

V) Просвітницько-корекційна робота з сім` єю , з населенням взагалі та надання консультаційних послуг щодо побудови процесу виховання та навчання дитини

1) індивідуальні консультації ;
2) групові тренінги для батьків та спеціалістів, працюючих з дітьми;
3) письмові консультації з метою просвітницької роботи;
4) консалтингові тренінги та послуги з організації психологічного ЕКО- СЕРЕДОВИЩА «Ладушки» .

Моя програма розрахована на однодумців та батьків, що підтримують мої погляди. В якості висновку хочу навести одну причту, яка відображає її місію .
Притча про морську зірку.
Один чоловік йшов берегом і раптом побачив хлопчика, який піднімав щось з піску і кидав у море. Чоловік підійшов ближче і побачив, що хлопчик піднімає з піску морські зірки. Вони оточували його з усіх сторін. Здавалося, на піску – мільйони морських зірок, берег був усіяний ними на багато кілометрів.
- Навіщо ти кидаєш ці морські зірки у воду? - запитав чоловік, підходячи ближче.
- Якщо вони залишаться на березі до завтрашнього ранку, коли почнеться відлив, то загинуть, – відповів хлопчик, не припиняючи свого заняття.
- Але це просто нерозумно! – дивувався чоловік. - Озирнись! Тут мільйони морських зірок, берег просто всіяний ними. Твої спроби нічого не змінять!
Хлопчик підняв наступну морську зірку, на мить задумався, кинув її в море і сказав:
- Ні, мої спроби змінять дуже багато … для цієї конкретної зірки.